поводир

(той, хто водить когось, перев. сліпого, указує комусь дорогу), поводар, поводата[о]р, повожатий, старчовід

Словник синонімів української мови. 2014.

Look at other dictionaries:

  • поводир — я/, ч. 1) Той, хто водить кого небудь (перев. сліпого), указує комусь дорогу. 2) Керівник, вожак …   Український тлумачний словник

  • поводир — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • дідовід — дідово/д, во/да, ч., діал. Поводир у незрячих …   Український тлумачний словник

  • поводар — я/, ч. Те саме, що поводир …   Український тлумачний словник

  • поводатар — я, ч. Те саме, що поводир …   Український тлумачний словник

  • повожатий — того, ч. Те саме, що поводир …   Український тлумачний словник

  • хлопець — пця, ч. 1) Дитина або підліток чоловічої статі. || Те саме, що син. || Молодий чоловік, юнак, парубок. 2) перев. мн. Уживається як назва чоловіків (здебільшого при звертанні). 3) заст. Підліток слуга. || заст. Поводир у сліпого …   Український тлумачний словник

  • дідовід — іменник чоловічого роду, істота поводир у незрячих діал …   Орфографічний словник української мови

Share the article and excerpts

Direct link
Do a right-click on the link above
and select “Copy Link”

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.